- кредитно-грошовий
- —————————————————————————————креди́тно-грошови́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
банк — I у, ч. 1) Кредитно фінансова установа, яка зосереджує кошти і капіталовкладення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки між підприємствами або приватними особами, регулює грошовий обіг у країні, в тому числі випуск (емісію) нових грошей. ••… … Український тлумачний словник
акредитив — а, ч. 1) Грошовий документ, що являє собою наказ однієї кредитної установи (банку, ощадкаси) іншій про виплату певної суми власникові документа. 2) Іменний папір, який підтверджує право особи, на ім я якої його виписано, отримати в банку вказану… … Український тлумачний словник
платіжний — а, е. Стос. до платежу, платежів. •• Платі/жна вимо/га дору/чення розрахунковий платіжний документ, представлений отримувачем коштів у банк, що його обслуговує. Платі/жна ві/домість бухгалтерський касовий документ, признач. для видачі працівникам … Український тлумачний словник
рахунок — ч. 1) род. у. Виражений у числах результат яких небудь підрахунків, обчислень; загальна кількість, підсумок. || Результат спортивних зустрічей, змагань, цифрове співвідношення очок. Нічийний рахунок матчу. •• Відкрива/ти раху/нок у спортивній грі … Український тлумачний словник